Це система, де держава (або центральний орган) визначає, що, як і скільки виробляти. Ціни й зарплати встановлюються не ринком, а плановими органами.
Головні риси
- Державна власність на більшість ресурсів і засобів виробництва.
- Централізоване планування: держава визначає план виробництва та розподілу товарів.
- Відсутність конкуренції в класичному розумінні, бо приватні компанії або відсутні, або дуже обмежені.
Приклади країн
- Колишній СРСР: 1920–1980-ті роки.
- Північна Корея: нині (дуже закрита економіка).
- Куба (з певними реформами, але основа залишається плановою).
Приклади в реальному житті
- СРСР: «п’ятирічки», коли держава встановлювала, скільки зерна чи металу треба виробити, і за якими цінами продавати.
- Північна Корея: майже все контролюється урядом, від сільського господарства до промисловості.