Рідкісна система, коли держава має авторитарний політичний режим, але дозволяє ринкові відносини в економіці (часто з жорстким контролем або впливом правлячої еліти).
Приклади країн
- Китай (після реформ Ден Сяопіна): політично авторитарна система, проте економіка відкрита для приватного бізнесу та іноземних інвестицій, хоч і з сильним втручанням Компартії.
- В’єтнам (подібна модель).
Приклад у реальному житті
- Китай: держава контролює ключові сектори (енергетика, транспорт), втручається в діяльність технологічних компаній (Alibaba, Tencent), але приватний бізнес існує й процвітає.
Плюси
- Швидкість ухвалення рішень
- При авторитарному режимі влада може оперативно впроваджувати економічні реформи чи проєкти (будівництво інфраструктури, запуск стратегічних підприємств), не витрачаючи час на довгі парламентські обговорення.
- Цілеспрямованість і стратегічне планування
- Держава може ставити амбітні цілі (наприклад, “Made in China 2025”) і примушувати компанії виконувати їх, мобілізуючи великі ресурси на розвиток певних галузей (технології, космос тощо).
- Залучення іноземних інвестицій
- Приклади: Китай, В’єтнам — завдяки відносно дешевій робочій силі та зрозумілим (хоча й авторитарним) правилам, іноземний бізнес часто інвестує у виробничі потужності.
- Влада може створювати “спеціальні економічні зони” з пільговими умовами.
- Відносна стабільність
- Авторитарні уряди підтримують порядок і можуть швидко придушувати протести чи страйки, забезпечуючи “спокій” для бізнесу (але часто ціною порушення прав людини).
Мінуси
- Відсутність політичних свобод і прав людини
- Авторитарна влада може придушувати інакомислення, обмежувати свободу слова, профспілок тощо.
- Це призводить до нестачі громадського контролю над владою і, відповідно, до корупції.
- Непередбачувані зміни правил
- Уряд може раптово націоналізувати бізнес, ввести нові обмеження або “покарати” компанію без прозорого суду.
- Інвестори не завжди захищені від свавілля влади.
- Корупція та “кумівство”
- Відсутність незалежної судової системи і вільної преси сприяє корупційним схемам.
- Бізнес може процвітати лише завдяки близькості до владних кіл, а не через якість товарів чи послуг.
- Вузька конкуренція
- Держава або привілейовані олігархи можуть монополізувати цілі сектори, обмежуючи вільну конкуренцію.
- Ринок функціонує, але з домінуванням кількох “наближених” компаній.
- Можливість різкого “згортання” ринку
- У разі політичних криз чи санкцій авторитарна держава може різко обмежити або заборонити діяльність іноземних інвесторів, що призводить до втечі капіталу та падіння економіки.
Висновок
Тоталітарна (авторитарна) ринкова економіка, як-от у Китаї чи В’єтнамі, може демонструвати високу ефективність у реалізації масштабних економічних проєктів і залученні інвестицій завдяки централізованим рішенням. Однак така модель передбачає відсутність політичних свобод, можливу корупцію та високі ризики для бізнесу через непрозорість і нестабільність правил.